Рикун. Частина 1: над прірвою
Разделы

Все статьи сайта





Того дня у Новомосковську йшов дощ і було прохолодно. В таку погоду не особливо хочеться йти на стадіон, особливо на матч, в якому все відомо заздалегідь.  Але ні негода, ні відсутність інтриги не зупинли сімсот глядачів. Вони прийшли на стадіон, щоб стати свідками матчу відповіді кубкової дуелі між Дніпром та Нафтовиком. Перша гра завершилась з рахунком 2-0 на користь Дніпра, й матч відповіді дніпропетровці вирішили провести в передмісті, щоб поберегти газон «Метеора».
Глядачі пожвавились, коли на поле, що більш нагадувало болото, вийшов Рикун. Саме заради нього більшість з них тут й зібралось, стадіон прийшов «на Рикуна». Вболівальники не даремно мерзли, Олександр їх не розчарував, забивши гол. Окрім того, неодноразово демонстрував свої непосердні здібності в обігруванні гравців суперника. Він міг, стоячи в калюжі, і не опускаючи м’яча на рештки газону, обіграти двох опонентів. Такі фокуси викликали вдоволені оплески глядачів. Публіка й не здогадувались, що Рикун стоїть над прірвою; і що невдовзі найкращий проміжок його  спортивної кар’єри  зміниться проваллям…
 Рикун: початок
 Все розпочалось на цьому ж місці — на стадіоні в Новомосковську. Тренер Дніпра-2 перебрався в місцевий Металург і з собою прихопив декількох  вихованців, серед яких був і Рикун. Вже тоді було помітно, що з Олександра може вирости хороший гравець: для нього не було авторитетів, він діяв на полі спокійно і зважено.  Часто йому не вистачало витривалості, в такому разі його переводили в атаку. Й там Рикун не губився: він міг зачепитись за м’яча, звільнитись від опіки та завдати удару чи віддати передачу. Гра юного таланта зацікавила Павлова, що тренував маріупольський Металург. Рикун згодом опиниться на березі Азовського моря, але спочатку він повернеться в Дніпропетровськ.
Дніпро потребував підсилення, бо після допінг-скандалу, пов’язаного з Нагорняком, дискваліфікували головного тренера команди В’ячеслава Грозного. Розбіглась й частина основних гравців, от тоді й вирішили надати шанс Рикуну. Олександр розпочав непогано, відразу потрапивши до основи. Невдовзі забив дебютного гола у Вищій Лізі — прямим ударом зі штрафного він приніс перемогу в дербі з Металургом Запоріжжя. Але в наступному сезоні, після чергової зміни в тренерському складі, Рикуна виставили на трансфер.
 Маріупольський Зідан
 Зіданом в тогочасному Металурзі називали іншого футболіста — Віталія Пантілова. Не через подібну манеру гри, а через схожу зачіску. Пантілов був улюбленцем публіки, він святкував голи, виконуючи ламбаду біля кутового прапорця, але згодом місцева публіка буде захоплюватись іншим гравцем. Микола Павлов вмовив кервіництво заплатити 55 тис. доларів за Рикуна.
Футболіст перейшов до Металургу взимку, і хоча розпочав напрочуд вдало, забивши в своєму ж першому матчі Чемпіонату України в складі маріупольців (постраждали Карпати), став своїм не відразу. До завершення чемпіонату він більше не забивав, а наступний розпочав поза заявкою.  Але з часом освоюється в команді, і в останній третині чемпіонату стає одним із лідерів Металургу. Він не тільки роздає передачі, а й забиває голи.
На зупиняє Рикуна і міжсезоння, в першому ж турі після перерви, він відмічається дублем у воротах запорізького Металургу. Не забуває Олександр і про диспетчерські функції, цього сезону утворилась зв’язка Рикун — Молокуцько. Згодом стане зрозуміло, що гра Рикуна суттєво залежала від хорошого форварда, який би його розумів, який би вбігав у вільні зони, куди б Олександр надсилав м’ячі. Але того сезону півзахисник виконував і бомбардирські функції, голи просто сипались після його ударів. Наприкінці сезону Металург видав серію перемог, і кращим в командні був Рикун. А матч проти Ниви Тернопіль був його бенефісом: дві гольові передачі й власний гол після ефектного проходу. За підсумками сезону Рикун став третім бомбардиром чемпіонату, забивши третину командних голів — 11 (чемпіонат складався із 26 турів). Випередили Олександра лише Воробей та Гецько.
В сезоні 2001/2002 Рикун продовжує демонструвати хорошу гру, хоча забивати став менше. І на футболіста звернув увагу тренерський штаб збірної. В березні 2002 року Рикун дебютував у головній команді країни, вийшовши на 57 хвилині в матчі проти збірної Японії. Той матч українці програли, а Рикун міг відмітити дебют голом. Олександр з центру поля перекидав м’яч через голкіпера, який необачно вийшов з воріт.  Ефектний був би дебют за збірну, але трохи не вистачило влучності.
Наступний сезон для Іллічівця ( Металург змінив назву в сезоні 2002/2003) був трагічним — в автокатастрофі загинув Степан Молокуцько. В свої 23 роки він встиг награти 103 матчі у Вищій Лізі й забити 22 голи. В ігровому плані Іллічівець виглядав не найкращим чином, це ж стосується і Рикуна. Після зимової перерви справи налагоджуються, Рикун знову демонструє хорошу гру. Він забиває, роздає класні передачі, якими партнери не завжди добре розпоряджаються. Знову починаються розмови про збірну, і каталізатором цих розмов стає одна за найкращих ігор Рикун в складі маріупольської команди — матч проти Дніпра. Без участі Олександра не проходить жодна атака, Іллічівець переконливо перграє суперника, завдяки двом ударам зі штрафних Рикуна.
Після цього матчу Кучеревський всерйоз задумався про повернення Рикуна до Дніпра, і в кінці сезону Рикун за 350 тис. доларів перебирається до Дніпропетровська.
 Друге пришестя
 Друге пришестя до Дніпропетровська вийшло більш ніж вдале. В складі Дніпра він видав свої найкращі півтора роки у футболі.  Рикун відразу ж завойовує місце в основі, він додає комбінаційного різноманіття грі дніпропетровців. Олександр займає місце в центрі поля, але часто зміщується на фланги, де ефективно взаємодіє з Ротанем або Назаренком. Його своєрідна манера гри відразу кидається в очі, вона на перший погляд дещо кострубата, але Рикун рідко втрачає м’яча. Він не особливо любить фінти, і обігрує суперників ніби неохоче. Фінт не заради фінта, а як крайня необхідність: партнер віддає йому незручну передачу, й Рикун змушений тягнутись довгими ногами щоб дістати м’яча.  Поки приборкував, підбігли гравці суперника. Що ж поробиш, приходиться обігрувати. Або ж віддають передачу в боротьбу, а довкола Олександра троє суперників, і гравець змушений викручуватись за допомогою марсельської рулетки. Набагато краще, коли партнери віддають зручну переадчу, тоді він відразу закине м’яча точно туди, де виникне Венглинський чи інший дніпрянин. Рикун не був прихильником біганини, натомість полюбляв грати в один дотик. Але іноді він зраджував своєму стильові, й демострував швидкісні проходи, обігруючи декількох гравців.
Рикун видав не просто класний сезон, він був найкращим гравцем Дніпра. Він забиває в прешому ж матчі після повернення, в наступному віддає гольову пердачу. В дебуютному матчі на Євроарені проти скромного Вадуцу- він кращий на полі: забиває переможного гола, демонстурє ефектну техніку і хороше бачення поля. Олександр один із головних героїв двобоїв з Гамбургом та Динамо Загреб. Після зимової паузи Рикун продовжує грати на високому рівні, він кращий на полі в кубковому матчі проти Динамо: на його рахунку ефектний гол, декілька класних передач, після яких партнери повинні були забивати, та й сам він міг робити дубль. Згодом він приніс перемогу в матчі Чемпіонату проти Шахтаря.
Не дивно, що після такої серії вдалих ігор Рикуна знову запрошують до лав збірної України. Блохін випускає його в матчі проти Македонії. Загалом тьмяна гра Рикуна й збірної, хоча він мав нагоду відмітитись: після його удару м’яч пройшов поруч зі стійкою. Невдало він зіграв і в товариській зустрічі проти Словаччини, півзахисника замінили відразу ж після перерви.
Незважаючи на невдалі ігри за збірну, Рикун набув певного авторитету на полях України. Олександра побоюються суперники, персонально опікаючи його в протистояннях. І ці побоювання не даремні, бо Рикун став найнебезпечнішим гравцем Дніпра.
В матчі сезону для Дніпра — фіналі кубку України — Рикун міг стати героєм, якби був більш влучнішим. Протистояння зі Шахтарем видалось скандальним. Дніпропетровці вважали, що їх засудили, бо суддя не помітив фолу Попова на Венглиському в штрафному майданчику донеччан. Був ще один суперечливий момент: після удару Рикуна м’яч поцілив у штангу і перетнув лінію воріт, так вважали дніпропетровці. Але арбітр вирішив по-іншому. В результаті Дніпро програло фінал.
 Над прірвою
 Ніщо не віщувало проблем на початку сезону 2004/2005. Олександр продовжує демонструвати висококласну гру. Він забиває красивий гол у ворота Шахтаря: зігравши в стінку з Костишиним, виходить один на один із Лаштувкою, обігрує того і забиває в порожні ворота. Але вже в п’ятому турі Чемпіонату Рикуна міняють в перерві. На матч проти словацької Петржалки в Кубку УЄФА футболіст не потрапляє в заявку. За офіційною версією, в нього мікротравма.
Рикун повертається в основу на матч 1/16 кубку проти Сталі. Він кращий на полі, й виводить Дніпро в подальшу стадію змагань, записавши на свій рахунок гол і гольову передачу. Після чого проводить ще ряд непоганих матчів, але в грі дев’ятого туру його знову не має в заявці — все та ж мікротравма.
Відновившись після «мікротравм», Рикун видає серію класних поєдинків. В матчі з Брюгге він забиває ефектний гол, віддає гольову передачу Венглинському, і створює ще ряд моментів для Олега. Двома результативними передачами приносить перемогу в матчі з Утрехтом. А потім слідує його найкращим матч в складі збірної України, точніше найкращі 30 хвилин. Рикун вийшов на 61 хвилині, замінивши Вороніна. І за відведені йому півгодини  створює два гольові моменти для Шевченка.  На 82 хвилині обігрує турецького гравця, у своєму фірмовому стилі, перекидаючи через нього мяча; потім слідує точний пас на Шевченка, Андрій виходить один на один, але заграється з м’ячем. Через сім хвилин Рикун отримує м’яча неподалік штрафного майданчика, біля нього збираєтсья два гравця. Олександр позбавляється їхньої опіки, вибігає на побачення з воротарем,  і перекидає  через нього м’яча, віддаючи гольовий пас на Шевченка. В наступній своїй грі за збірну — проти Албанії — Рикуну не вдалось закріпити успіхи в збірній, йому було виділено занадто мало часу, лише 10 хвилин.
В останньому офіційному поєдинку року,  матчі із Сарагосою, Рикун знову кращий на полі в складі Дніпра. Дренажна система арагонського стадіону не справилась зі зливою, але Рикун примудрявся обігрувати по два суперника в умовах, коли м’яч не котився, а плавав.
Наближалась зимова перерва, а Рикун наближався до прірви…









Статьи о украинском и мировом футболе