Рикун. Частина 2: фієста
Разделы

Все статьи сайта





Початком кінця дніпропетровського відтинку кар’єри Рикуна став матч відповіді Кубку УЄФА з Партизаном. Після комфортної виїзної нічиї з рахунком 2:2, Дніпро вбачався фаворитом протистояння. Наприкінці першого тайму матчу відповіді, арбітр вилучає гравця бєлградської команди — Сашу Іліча. Здавалось, що дніпропетровці без особливих проблем здолають сербський бар’єр, але другий тайм вийшов нервовим, і Партизан, під завісу матчу, забиває переможний гол…
 Провалля
 Поразка від Партизану надломила Кучеревського. Тренер перестав шукати підходи і терпіти витівки «золотих хлопчиків». Євгенію Мефодійовичу набридли капризи дорослих чоловіків, він почав проводити жорстку виховну роботу. Під роздачу потрапили найбільш проблемні Венглинський та Рикун, яких садять «на банку».
Незважаючи на виховну роботу Кучеревського, Блохін продовжує викликати Рикуна до збірної України. Це не подобається Євгенію Мефодійовичу, мовляв, ми намагаємось вправити мозок Рикуну, а Блохін смикає його на матчі збірної. З іншого боку, якщо Блохін викликав Олександра, значить в гравця була непогана форма. Можливо потрібно було давати грати Рикуну, і обійтись без виховних моментів?
Як би там не було, Рикун після матчів із Партизаном зникає із заявки Дніпра, але в збірну викликається: приймає участь в контрольному матчі проти київського ЦСКА, потрапляє в запас на матч з Данією.
Випадання зі складу найкращого гравця відразу ж відбилось на результатах команди в гірший бік. Кучеревський розуміє, що без Рикуна команді складно і надає опальному футболісту ще один шанс. Олександр вийшов в матчі проти Динамо, в якому кияни розгромили Дніпро. Рикун непогано виглядав і був кращим на полі в складі Дніпра. Та вже в наступному матчі — кубковій дуелі зі Шахтарем —  півзахисник видає свій найгірший матч після повернення до Дніпропетровська. Олександра міняють в перерві, і він зникає з заявки до кінця сезону (6 турів).
В міжсезоння футболіста хотів придбати Шахтар, але ціна виставлена дніпропетровцями виявилась занадто високою. Рикун лишився в Дніпрі.
Перші матчі наступного сезону Рикун розпочав непогано. Було помітно, що він не в найкращі формі, але півзахисник старався, роздавав свої фірмові передачі. Вже звично відновлює кондиції в матчах Кубку України — він приносить перемогу в грі з Олександрією. Вдало діє в матчі Кубку УЄФА проти вірменського Бананцу: забиває свій останні офіційний гол за Дніпро, віддає дві гольові передачі.
На Рикуна продовжує розраховувати Блохін: Олександр зіграв у матчі за третє місце турніру пам’яті Лобановського проти сербів; у відбірних змаганнях до Чемпіонату Світу потрапляє в запас на гру з Туреччиною.
Але прірва манила Рикуна. Відігравши 70 хвилин в матчі 8 туру Чемпіонату України (проти Ворскли), знову зникає із заявки Дніпра. Кучеревський більш не надасть шансу Рикуну і з’явиться Олександр в складі лише після відставки тренера.
Незважаючи на відсутність ігрової практики, Рикун приймає участь в товариській зустрічі в складі зб. України проти Японії. Футболіст відіграв один тайм, був активним, але не зміг нормально взаємодіяти із партнерами.
Що ж до Дніпра, то Кучеревський втратив контроль над командою і після серії невдалих ігор подав у відставку. Це дало змогу повернутись до основи Рикуну. І в матчі 14 туру проти ФК Харків, вболівальники стали свідками лебединої пісні півзахисника. Футболіст виглядає важкувато, але творить на полі гру. Він обігрує гравців суперника, віддає філігранні передачі. Публіка на стадіоні скандує прізвище «Рикун», а не імена авторів забитих голів, і закономірно його визнають гравцем матчу.
Та Олександр ніяк не міг набрати форму, а після зимових канікул приїхав із зайвою вагою. В той час в Дніпрі відбулись чергові зміни в тренерському складі — головним став Олег Протасов. Новий тренер провів розмову з Рикуном, в якій сказав, що розраховує на гравця.  Футболіст добре працює на зборах, скидає зайву вагу. Протасов задоволений роботою Рикуна на зборах, він награє гравця під основу. Але після прибуття до Дніпропетровську відбувається скандал: Рикун зникає з розташування команди.  Протасов  ставить хрест на півзахисникові. Преса осуджує Рикуна, звинувачуючи футболіста в тому, що він підвів команду; що в нього нема амбіцій і його не цікавить ЧС. Вболівальники ж не такі суворі, навпаки, вони навіть збирались влаштувати акцію підтримки біля будинку Олександра, з банерами й закликами, щоб гравець повернувся у футбол.
Рикун був у прірві, і вибрався з неї в кінці квітня, коли, все в тому ж Новомосковську, прийняв участь в матчі дублерів. Він відмітився голом.
 Свій
 На Чемпіонат Світу Рикун, зрозуміло, не поїхав. Він прибув на перегляд до Металісту. Маркевич тоді переглядав багатьох гравців, він лише розпочинав побудову команди. В той час, разом з Рикуном , на перегляді перебували Девіч, Папа Гуйє, Обрадовіч. Олександра не ризикнули придбати відразу, гравця взяли в оренду. Металіст прогадав, бо вже за півроку керівництво Дніпра захотіло повернути Рикуна.
Олександр став креативним лідером Металісту. Вже в другом турі його визнають гравцем матчу, і взагалі він кращий гравець команди на стартовому відрізку чемпіонату. Рикун забиває й диригує атаками, але  в 11 турі він зникає із заявки. Мікротравма — офіційна інформація, і занепокоєння вболівальників: «награвся?».
Та найгірші прогнози не справдились, Олександр з’явився у матчі 1/8 фіналу Кубку України, куди Маркевич відрядив дублюючих склад, і допоміг пройти команді в подальшу стадію.
А вже в наступному турі Рикун знову в основі і віддає дві результативні передачі на Девіча: після однієї Марко забив, після іншої заробив пенальті, яке реалізував Рикун.
В матчі 15 туру Металіст переміг Дніпро, але Рикун не грав. На післяматчевій прес-конференції Маркевич повідомив, що гравець повертається до Дніпропетровська, через те що керівництво Дніпра виставило непомірну ціну.
Такий крок дніпропетровців не виглядав дивним. Дніпро розташовувалось нижче від Металісту в турнірній таблиці, і одним із головних чинників такого стану речей був Рикун. Дніпро вбивало двох зайців: послаблювало конкурента, і підсилювало власний склад. Якось швидко Протасов і компанія забули про поставлений хрест на футболістові, і що, по суті, вигнали його із команди.
Олександр повернувся до Дніпропетровська, провів тренувальні збори з командою, але перед матчем 17 туру —  дежавю: Рикун знову зникає; Протасов на післяматчовій прес-конференції скаже, що за суб’єктивними причинам футболіст не готувався до матчу. В пресі знову осуд, почали писати, що тепер з Рикуном ніхто не зв’яжеться, що пороки не виліковні. Але півзахисник в черговий раз примушує замовчати критиків. Менше ніж за тиждень, він укладає контракт на 3,5 роки з Металістом. Ярославський платить астрономічні для тогочасного Металісту 1,8 млн. доларів ( це практично половина бюджетних коштів клубу). Вболівальники радо зустрічають футболіста банером: «Рыкун, ти здесь свой!»
І хоча Олександр провалює перший матч після повернення, а Металіст програє Шахтарю, ця угода була виграшною для клубу. Рикун став символом побудови нової команди, і з ним пов’язані перші успіхи команди — він привів Металіст до бронзи, став кращим бомбардиром, забивши сім голів. Сезон Металіст завершив феноменальною безпрограшною серією. Серія розпочалась в 21 турі, а мереживо перемог було розбавлене всього однією нічиєю. Металіст фінішує третім з 14 (!) очковим відривом від принципового переслідувача — Дніпра.
В наступному сезоні Рикун відіграв у всіх матчах. Він менше забиває, лише 1 гол (у ворота Закарпаттю в третьому турі),  проте став кращим асистентом чемпіонату, на його рахунку 12 гольових передач, значна частина яких була спрямована на Девіча. Рикун дещо змінив манеру гри, він рідше почав виходити на ударні позиції, менше виконував бігової роботи. Маркевич продемонстрував мудрість, надавши Рикуну особливий тренувальний статус: в гравця було два дня на відновлення після матчу. Мирон Богданович знайшов підхід до футболіста, й Рикун віддячував грою, він був диригентом атак Металіста, і постійно постачав м’ячами партнерів
Олександр став системоутворюючим гравцем, який забезпечував хороший контроль м’яча, і постійні загострення біля воріт суперника.
Показовим є харківський матч Кубку УЄФА з Евертоном. Після виїзної нічиї (1:1), більшість вболівальників очікували на типову гру українського клубу із сильнішим суперником: гра від оборони, можливо на відбій, і героїчна мінімальна поразка, якщо пощастить. Металіст надзвичайно здивував. Перш за все тим, що перегравав суперника протягом 70 хвилин (за виключенням п’яти стартових хвилин другого тайму, коли Евертон притис Металіст). Більшість небезпечних моментів створювалось за безпосередньої участі Рикуна. Спочатку він зірвав оплески вдалим діями на правому фланзі, коли двічі підряд обіграв когось із евертонців. Потім створює небезпечний момент, віддавши точну передачу на Джакобію, а вже той переадресовує м’яч Едмару, але бразилець не зміг переграти воротаря. Невдовзі, практично з центра поля, розрізною передачею організовує вихід два в два. Едмар з Девічом обігруються, й бразилець на цей раз точний. На початку другого тайму Евертон зрівнює рахунок, але Рикун знову допомагає Металісту вийди вперед: після його удару з лінії штрафного майданчика м’яч влучає в стійку, а на добивання перший встигає Макдуфі. Евертон знову відновлює статус-кво, і знову Рикун ледь не посприяв відновленню переможного рахунку. Зі своєї частини поля, він віддає класну передачу на Едмара, але гравець не зміг нанести акцентованого удару. А потім був гол, після ляпу Гуйє, і заслужені оплески на адресу Металіста.
 Геній дотиків
 В міжсезоння Рикун продовжив контракт ще на два роки. Але для футболіста сезон видався невдалим. Олександра часто змінювали по ходу матчу, а потім взагалі всадили на лаву для запасних. В харківському дербі Рикун виходить на заміну, Маркевич після матчу розкритикує футболіста, сказавши, що не розуміє навіщо півзахисник виходить на поле.
Осінню частину тріумфальної ходи команди в єврокубках  Рикун просидів в запасі, вийшовши на заміну тільки в першому груповому матчі проти Бешикташу, і в останньому з Бенфікою. В матчі з лісабонцями він забиває свій єдиний гол за Металіст в єврокубках. Той гол приносить перемогу команді.
Після зимовою паузи, Металіст переміг Сампдорію. Рикун основний в обох матчах, особливо непогано виглядає в домашньому матчі. А потім було 8 березня, й матч проти ФК Львів в Добромилі. Олександра міняють вже на 40 хвилині, а після гри, за загадкових обставин, він отримав декілька травм і зник зі складу аж до 18 жовтня.
Рикун повернувся на поле з помітним животиком, але це не завадило йому відсвяткувати свій камбек гольовими передачами. В наступному турі, вболівальники зустріли футболіста банером «Игра мертва без гения касаний. Виват, Рыкун! Пора за дело, Саня!»
Саня не розчаровує вболівальників, в семи матчах, що лишались до зимової перерви, він віддає 6 гольових передач та забиває одного гола. Декілька разів потрапляє в список гравців туру за версією football.ua. Рикун знову стає конструктором атак, а Маркевич на одній із прес-конференцій говорить, що Олександр налагодив гру Металіста.
Але то був останній спалах Рикуна.  На початку другої частини чемпіонату, півзахисник провалює матч з Карпатами.  Голодюк скаже, що Рикун грає в стоячий футбол, тому його легко закрили. Під кінець сезону Олександр трохи розігрався, віддав дві гольові передачі, але в тій команді вже солірували інші люди: Жажа, Девіч, Олійник.
Коли харківський клуб поповнив Хав’єр, стало зрозуміло, що історія Рикуна завершена. Маркевич більше не розраховує на футболіста, і влітку з ним достроково розривають контракт.
 Рикун: епілог
Перехід Олександра у Ворсклу налаштовував на оптимістичні думки. Хотілось вірити, що Павлов зможе реанімувати гравця, й Рикун ще потішить прихильників Гри сезоном-другим. Рикун тяжко працював, відновлював кондиції, скинув практично 10 кілограмів. Він повернувся в УПЛ, та провів там лише три матчі, встигши отримати жовту й червону картки. Не пробувши в Полтаві й чотирьох місяців, Рикун покидає розташування Ворскли, й повертається до дому — в Дніпропетровськ. Тепер точно все.
Мабуть, він стомився постійно відновлюватись після «мікротравм», постійно боротись із зайвою вагою. Та вже й не так просто це було роботи, роки брали своє.
Рикун пішов з футболу, так і не сказавши останнього слова. Але це не важливо, як і те, на скільки він реалізував свій талант. Рикун виділявся на тлі українського футболу неординарними вміннями віддати точну передачу і контролювати м’яч. І його Гру пам’ятають вболівальники, бо то була саме Гра, а не бездумна біганина по футбольному полі.

uSporter.com








Статьи о украинском и мировом футболе